Конспект уроку

Особливості стилю Ф. Кафки, специфіка поєднання реальності та міфотворчості.

Трагедія самотності Грегора Замзи, людини – комахи.
Характеристика образу Грегора Замзи.

Мета: перевірити рівень засвоєння знань із теми « «Перевтілення» Ф.Кафки», розвивати навички усного монологічного зв’язного мовлення, уміння працювати з художнім текстом, висловлювати та аргументувати власні оцінки та судження з опорою на текст твору; виховувати повагу до особистості, співчуття і милосердя.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Обладнання: текст новели Ф.Кафки «Перевтілення» , фрагмент із кінофільму за новелою, пам’ятка « Як характеризувати літературного персонажа», ключові цитати до характеристики Грегора Замзи, таблиця « Тема маленької людини у світовій літературі», комп’ютерна презентація до уроку, портрет Ф.Кафки, ілюстрації до новели , свічка,символічні зірки долі.
Епіграфи до уроку: № 1 : І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою» Буття, 1, 26№ 2: Человек! Это великолепно! Это звучит гордо! М.Горький № 3: Да любите друг друга… Єв. від Іоанна, 14 – 15

Хід уроку:

I. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово вчителя: За повір’ям, коли народжується людина, на небі з’являється нова зірка.То – зірка долі. Як сказав філософ Т.Браге: « Зірки керують долею людини, зірками ж керує Бог». Коли загорілась зірка Франца Кафки на небі, йшов 1883 рік.
Методичний коментар: учитель прикріплює символічну зірку на портрет Ф.Кафки
Життя його припало на той період всесвітньої історії, який прийнято називати кризовим: то тут, то там виникали локальні війни – як репетиція майбутньої світлової війни; світ лихоманило від передчуття вселенських потрясінь і бур, якими стали численні соціальні вибухи і революції. Криза охопила усі галузі людського буття, посилились занепад і зневіра.
В таких умовах йому довелось зростати й жити – всього лише 41 рік горіла зірка Кафки на небі, але залишила незабутній , ні на кого не схожий слід, адже у літературному пантеоні XX ст. вочевидь важко знайти особистість, парадоксальнішу за Ф.Кафку.
Кафку вважають пророком XX століття, основоположником теми абсурду в літературі, релігійним мислителем, твори якого слід розглядати в категоріях святості, а не літератури.
Давно увійшли до лексикону інтелігенції вирази «кафкіанська ситуація», «кафкіанський абсурд», «кафкіанськй кошмар».
Парадоксально, що у кафкіанських творах, які нерідко справляли враження «незрозумілих», «чудних», навіть «хворобливих», впізнавали себе різні покоління читачів. Хоча, якщо брати до уваги слова Д.Затонського, дослідника творчості Ф, Кафки, що Кафка завжди писав «про себе і для себе», це здається дивним.
Внесок Кафки важко переоцінити. Він – один із засновників модерністської прози поч. XX ст.. – отримав цілу літеру К.: в усіх енциклопедіях так його й називають – «містер «К» ( учитель до портрета Кафки прикріплює велику літеру К ).
Що ж такого було сказано Францом Кафкою, що й сьогодні, у XXI столітті, його творчість бентежить і примушує замислюватись читача?
Отож, в дорогу! Я пропоную вам не тільки досліджувати образ Г.Замзи – я пропоную вам самозаглибитись, з’ясувати насамперед для себе: хто я в цьому світі: людина ? комаха? Навіщо і як я живу?
2. Оголошення теми, мети, завдань уроку .
ІІ. Актуалізація:
Щоб краще збагнути суть твору Кафки, зрозуміти образ Грегора Замзи, треба добре знати життєвий шлях самого автора, адже Кафка казав: «Література – це я сам, це моя плоть і кров».
Як ви гадаєте, які обставини життя Франца Кафки справили вплив на його творчість? ( стосунки з батьком, особиста невлаштованість,
обтяжлива робота, чужий серед своїх )
Чому світ Кафки називають розколотим?
( Кафка: «Який жахливий світ юрмиться у моїй
голові!»)
Висновки: Світ Кафки:
- чужий серед своїх;
- світ абсурдний, жорстокий;
- жах, зневіра, розгубленість;
- відчуження, самотність.
- Який провідний мотив творчості Кафки? ( Самотність, відчуження: Кафка: «По суті, самотність є моєю єдиною метою, моєю найбільшою спокусою»).
Методичний коментар: висновки виносяться на дошку біля портрета Ф.Кафки і підтверджуються словами Кафки: « Що ти знаєш про мій біль, і що я знаю про твій». ( Слайд 4 )
Аналіз картини Е.Мунка «Крик» ( Слайд 2 )
Що спільного між картиною Е.Мунка «Крик» та новелою Ф.Кафки «Перевтілення»? (Провідний мотив: самотність, жах, крик болю)

ІІІ. Робота над характеристикою образу Грегора Замзи.
1.Тема «маленької людини» в літературі .
Учитель: Центральним персонажем кафкіанського світу є образ «маленької людини» XX століття, яка перебуває під тиском влади. У Кафки ця людина виявляється ще більш нікчемною, ще більш приниженою, ніж у реалістів XIXст.
Пригадайте, хто з письменників XIX ст. розробляв цю тему і як?
Учні виступають з короткими повідомленнями про «тему маленької людини» у творах О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Гоголя, Ф.Достоєвського, А.Чехова. ».( Слайд 5)

Методичний коментар:
В цей час решта учнів записують основні положення в таблицю «Тема маленької людини в літературі».
Образ « маленької людини »
в літературі

Автор Дати життя Твори Образ «маленької» людини Домінантна риса
О.С. Пушкін
М.Ю. Лермонтов
М.В. Гоголь
Ф. М. Достоєвський

Висновок. Тема «маленької людини» у творі Ф.Кафки «Перевтілення»
Тема «маленької людини» є традиційною у світовій літературі. Поруч з іменами Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Федора Достоєвського можна поставити ім’я Франца Кафки.
У новелі «Перевтілення» письменник зобразив бездушний і холодний світ, який довів маленького службовця, комівояжера Грегора Замзу до сташної метаморфози – перевтілення на комаху.
2. Робота над епіграфом № 1,2.
Як ви розумієте епіграф №1? Що значить « за образом і подобою…»?
( Людина має свободу, право на вибір, людина
має душу і Дух )
Як слід розуміти слова М.Горького (епіграф № 2) ?
( Звання людини – горде і відповідальне , воно
багато вимагає від самої людини: жити
лостойно, чесно, гідно, не
втратити себе, не принижуватись).
Учитель: Певно, і герой Кафки, Грегор Замза, теж був створений «за образом і подобою Божою».Чи це дійсно так – і Грегор заслуговує на звання людини, яке, за словами М.Горького, «звучить гордо» (епіграф №2), чи, можливо, він – нікчемна комаха, у яку перетворився? Яким було його призначення?
Методичний коментар:
учитель прикріплює символічну зірку на ілюстрацію до портрету Грегора).
3. Постановка навчальної проблеми.
Учитель: Образ Грегора Замзи і сьогодні викликає багато суперечок і протилежних суджень. Пропоную вашій увазі дві точки зору на образ Грегора.
Методичний коментар:
Учні зачитують оцінки образу Грегора Замзи:

№ 1: Про перевтілення Грегора Замзи
Розглянемо уважно метаморфозу Грегора. Зміна ця, вражаюча та шокуюча, водночас не такав же й дивна, як може здатися на перший погляд. Відчуття реальності залежить від неперервності, від тривалості. Врешті – решт, не такав же й різниця – прокинутися комахою чи прокинутися Наполеоном, Джорджем Вашингтоном. З іншого боку, ізоляція, дивовижність так званої реальності – вічні супутники митця, генія, першовідкривача. Родина Замза навколо фантастичної комахи – це як посередність, що оточує генія… Грегор мертвий; вранці служниця знаходить його висохле тіло…Грегор – людина у вигляді комахи; його родичі – комахи у людському вигляді.
За Володимиром Набоковим
( Із «Лекцій із зарубіжної літератури»
Стан Грегора – це стан істоти, нездатної піти з життя; і жити для нього означає бути приреченим весь час існувати. Ставши потворою, він продовжує вироджуватися, він занурюється у тваринну самотність, доходить до межі абсурду та неможливості продовжувати життя.Але що ж відбувається? А те, що він продовжує жити; він навіть не намагається вибратися зі свого нещастя
За Морисом Бланшо
( З роботи « Від Кафки до Кафки» )
Учитель: Давайте з’ясуємо, хто ж тут правий? Дійсно, хто такий Грегор Замза: людина в комашиній подобі чи комаха у людській?
Аналіз образу Грегора ми розпочнемо з розгляду таблиці, як потрібно аналізувати персонаж літературного твору.

4. Робота в групах:
Завдання для групп: Розповісти про Г.Замзу, використовуючи цитати із тексту.
1 гр. : Грегор у минулому:
- освіта, заняття, вподобання, інтереси, коло спілкування.
гр. : Грегор – син і брат:

Ставлення Грегора до батьків, сестри
Ставлення рідних до Грегора

гр.: Грегор на службі:

соціальне становище, вид діяльності
стосунки на службі з шефом, повіреним
ставлення до служби.

Орієнтовні відповіді учнів:

1 група: Грегор у минулому.
В дитинстві Грегор навчався в народному училищі (звичайній школі), потім у торговому, реальному, згодом – військова служба в чині лейтенанта (фото на стіні у вітальні, де Грегор весело всміхається, свідчить про те, що у ту пору він був щасливим). Після армії з особливим запалом Грегор почав працювати у фірмі – настільки вдало, що майже одразу з маленького прикажчика зробився комівояжером і зумів навіть купити батькам квартиру, яка була його гордістю.
Чи були в його житті розваги? Практично, ні, бо все його життя крутилось навколо роботи, і робота поглинала все. Радості і розваги були пов’язані теж з роботою: покласти на стіл сьогодні більшу суму, ніж у минулу зарплату, побачити радість на обличчях рідних. Захоплення Грегора були прості й примітивні: випилювання всяких дрібничок, читання газет і іноді спілкування з двома-трьома приятелями. Особистого життя у Грегора не було.

2група: Грегор – син і брат.
Грегор був прекрасним сином і братом, турботливим, люблячим. Коли він, уже втративши людську подобу, згадує своє минуле життя, то з гордістю усвідомлює, що зумів домогтися для своїх батьків і сестри такого життя і такої ( родина не просто проживає у прекрасній квартирі, а ніхто, крім Грегора, не працює, однак сім’я почувається комфортно через допомогу прислуги ). Таким чином, Грегор фактично повністю присвятив себе сім’ї, забувши про власні потреби.Герой дуже любить свою матір, навіть голос її викликає у нього хвилювання. Батька Грегор боїться, по відношенню до нього він вживає слова «обов’язок, борг»: адже саме для погашення батьківського боргу так напружено працює Грегор.
До сестри Грегор ставиться особливо трепетно, ніжно, мріючи через рік назбирати грошей і відправити її навчання до консерваторії: він пишається її грою на скрипці.
група: Грегор на службі.
Як службовець, комівояжер Грегор Замза дуже сумлінний, обов’язковий, старанний,
працьовитий. Саме йому довіряють серйозні доручення, через які Грегор так рідко буває вдома.Однак Грегор відчуває прискіпливе, принизливе ставлення свого шефа до себе і розуміє його несправедливість, адже інші службовці фірми можуть дозволити собі байдикувати і їм ніхто зауважень не робить, а Грегор нічого подібного собі ніколи не дозволяв, він навіть жодного разу за п’ять років не був на лікарняному. Крім того, Грегор почувається страшенно змученим постійними відрядженнями, що змушують його підніматися о четвертій годині ранку, проводити весь час у дорозі.А тому Грегор не любить своєї роботи і тримається на ній тільки заради відпрацювання батьківського боргу.

5. Аналітична бесіда:
Як почувався Грегор Замза за таких обставин у світі?
Чи можна його назвати щасливим? Чому?
Яка атмосфера панувала в родині Замз?
Чи були стосунки у родині по-справжньому теплими і щирими?
У чому причини страхітливого перетворення Грегора Замзи в комаху?

Висновки:
Очевидно, що Грегор почувається надто зацькованим, пригніченим і самотнім, щоб почуватися щасливим. Життя його збіднене й безрадісне: навіть у сім’ї, яка звично користується результатами його праці, Грегор не відчуває справжнього тепла і затишку, всі надто звикли добре жити і збайдужіли один до одного.
Отже, самотність і безрадісність існування перетворюють Грегора на метушливу комаху, яка тільки існує, а не живе й радіє життю, як це має бути при повноцінному людському бутті.
6. Причини перетворення Грегора в комаху:
Непорозуміння членів родини, самотність у сім’ї;
Духовне зубожіння, мізерність інтересів героя;
Абсурдний, жорстокий світ зі своїми законами;
Зацькованість і втома на роботі;
Відсутність справжніх людських стосунків, духовних зв’язків.

II.
8. Перегляд фрагменту із кінофільму «Перевтілення» ( сцена з яблуками).
Чому ця сцена є кульмінаційною? ( В ній стає зрозуміло, що Грегор приречений родиною на смерть)
То як віддячила родина Грегору за багаторічне піклування про неї?

Учитель: Так, з Грегором Замзою сталася трагедія – незбагненним чином він став комахою, але він продовжує жити серцем, прагне бути корисним, але за довгі роки служіння своїй сім’ї він заслужив лише смертний вирок. Він помер у повній самотності й закинутості. Гине маленька, добра, беззахисна людина. І не здригнулось жодне серце, не скотилась жодна сльоза, ніхто не запалив свічку.
( Учитель запалює свічку в пам’ять за Грегором ).
9. Учень читає вірш « Грегор Кафка.Франц Замза »:
Грегор Замза, где ты похоронен?
У каких заржавелых труб?
Иль достался гигантской вороне
твой измученный, высохший труп?
Больно, больно, еще раз больно –
словно яблоко жжет в спине.
Боль бывает почти продольной
и сильнее, сильней, сильней.
Даже Кафке не дотянуться
до широкой спины твоей!
Звуки скрипки протяжно льются.
Недоступно небытие.
Жалко, бледное слово «жалко»!
Толку-то, что его сказать.
Если пляшет отцовская палка
по твоим голове и глазам…
Нам, увы, не устать терзаться
И - жуком на спине – тужить.
Грегор Кафка, Франтишек Замза
в старой Праге в могиле лежит?
( Елена Зейферт )
Перегляд слайду і прослухування церковних дзвонів
Учитель: Твір Кафки «Перевтілення» сповнений болю за долею кожної людини, хай навіть ця людина – «маленька людина» Грегор Замза, викинута на узбіччя життя бездушним і жорстоким світом. В світі, де панують влада і гроші, нікому немає діла до страждань, самотності й проблем простої людини, затиснутої дійсністю. На цьому шляху важливо завжди пам’ятати, що всі ми – одна велика людська спільнота, і немає чужого болю, і смерть однієї людини – це смерть цілого світу, який є часткою Всесвіту.
Так, саме цю думку висловив англійський поет Джон Донн ще у XVII столітті:
« Нет человека, который был бы как Остров, сам по себе: каждый человек есть часть Материка, часть Суши; и если Волной снесет в море береговой Утес, меньше станет Европа, и также, если смоет край Мыса или разрушит Замок твой или Друга твоего: смерть каждого человека умаляет и меня, ибо я един со всем Человечеством, а потому не спрашивай никогда, по ком звонит Колокол: он звонит по Тебе».

Конспект уроку

Тема. Мольєр (Жан Батист Поклен) (1622 — 1673) — комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми та художні особливості комедій Мольєра.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Мольєра; сформувати в учнів поняття про комедію як жанр драматургії; поглибити знання учнів про класицизм; розвивати вдумливе ставлення до навчального матеріалу, навички монологічного мовлення; виховувати інтерес до літератури.

Обладнання: портрет Ж. Б. Мольєра; виставка книг із творами Мольєра.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Зірка, яка ніколи не згасне...

Н. Буало

Для його пам'яті нічого не потрібно, але для нашої потрібен він...

Напис на пам'ятнику Ж. Б. Мольєру в залі засідань Французької академії

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Експрес — опитування

1. Назвіть найвідоміших політичних діячів Франції XVII ст.

2. Що означає термін «класицизм»?

3. Чому виник класицизм?

4. Що унаслідував класицизм від античності?

5. Яке мистецтво в епоху класицизму вважалося зразком досконалості?

6. На яких персонажів поділялись герої у творах епохи класицизму?

7. Що ви знаєте про правило трьох єдностей?

8. Кого вважають головним теоретиком епохи класицизму?

9. Які жанри набули розвитку в добу класицизму?

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Уже декілька століть глядачів хвилюють образи, створені видатними драматургами епохи класицизму. У трагедіях «Сід» П. Корнеля, «Британік», «Федра» Ж. Расіна зображено конфлікт між людською гідністю, високим моральним обов'язком і пристрастями. Художня досконалість комедій Ж. Б. Мольєра привернула увагу сучасників до проблеми народного життя. Не випадково Мольєра вважають засновником жанру «високої комедії». Завдяки тому, що Мольєр застосував художні досягнення класицистів, створюючи характери, його комедії засяяли яскравими персонажами: міщанин — шляхтич, Тартюф, Мізантроп.

Хто такий Мольєр? Яким було його життя? Чому Нікола Буало назвав його «зіркою, яка ніколи не згасне»? Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці. (Учні записують тему та епіграф уроку у зошити.)

III. Робота над темою уроку

1. Вступне слово учителя

Якось французький король Луї XIV (Людовік XIV) запитав у одного придворного, хто із письменників прославить час його правління у своїй творчості, і був дуже здивований, почувши: «Мольєр!» Погляньте, будь ласка, на портрет Мольера. Один із його сучасників колись сказав: «Зросту він був скоріше високого, ніж низького, поставу мав благородну, поступ красивий. Він ходив повільно й мав дуже серйозний вигляд. У нього був товстий ніс, великий рот, м'ясисті губи, смаглявий колір обличчя, чорні й густі брови». Та він нічого не сказав про очі драматурга, великі, темно-карі, на диво гарні очі, у яких сяють розум та чесність. Чесність — найвеличніший рушій у мистецтві, який вимагає від художника зображення правди життя, надихає на боротьбу зі злом, захищає майстра слова від укладання компромісів із власною совістю.

2. Життєвий і творчий шлях Мольєра. Повідомлення учнів за випереджувальним завданням

«Посилена лекція»

Методичний коментар

Учні спочатку заповнюють ліву колонку таблиці, потім слухають текст про життя та творчість Ж. Б. Мольєра. Прослухавши текст, учні заповнюють праву колонку таблиці (для цього відво-диться 5-7 хвилин), після чого учні за бажанням зачитують свої записи. Великий за обсягом текст учитель розбиває на декілька частин. Після прочитання кожної із них учні працюють над заповненням правої колонки таблиці.

Це мені було відомо	Це для мене є новим

Орієнтовний зміст повідомлення

Мольєр (Жан Батіст Поклен) — великий французький драматург, театральний діяч, народився в Парижі 15 січня 1622 року в буржуазній сім'ї й повинен був успадкувати професію свого батька, придворного шпалерника, або стати юристом, але він вирішив, що його покликання — акторство. За свідченнями Гримаре, першого біографа Мольєра, дід частенько водив онука до Бургундського готелю на вистави, у яких блискуче грав Бельроз, і зачарований Жан Батіст мріяв бути схожим на кумира парижан. Але ця професія вважалась однією із найнікчемніших. Актори були прокляті церквою, не дозволялося ховати їх на кладовищі, якщо незадовго до смерті вони не облишали свого заняття. Коли Мольєр став уславленим письменником свого часу, Французька академія запропонувала йому стати академіком, але за умови, що він покине театраль-ну діяльність. Мольєр залишився актором і керівником свого театру, тому двері Академії для нього назавжди зачинилися.

Випробувавши свої акторські сили в шкільних спектаклях і постановках, він вступив до трупи «Блискучого театру» (1644), але цей театр не мав успіху: усі актори були аматорами, а не професіоналами. Зрештою «Блискучий» прогорів, а Поклен, який був від-повідальним за фінансування театру, навіть сидів у борговій ямі. Актори вирішили залишити Париж й пошукати щастя в провінції. Вони промандрували дванадцять років (1646-1658). Спочатку грали лише трагедії, оскільки класицисти вважали комедію низьким жанром, оскільки дійсність в комедіях відображалася дуже поверхово й вульгарно, широко використовувалися грубі жарти, непристойні ситуації. Аристократичний глядач з презирством ставився до комедії, і паризька театральна трупа, якщо вона жадала слави й грошей, могла розраховувати на успіх, лише здобувши прихильність аристократів.

Класицизм з його презирливим ставленням до комедій стримував розвиток цього жанру. Мольєр — також класицист за способом зображення дійсності, але геніальний драматург — вільно поводився з правилами і нормами, вважаючи, що люди повинні бути представлені в комедіях такими, якими вони є насправді, щоб дійові особи втілювали сучасне їм суспільство; а якщо правила класицизму не сприяють цьому, на них не слід зважати.

Працюючи в провінції, Мольєр починає опановувати принципи й прийоми комедійних жанрів, пише п'єси для своєї трупи. У трупи з'явився свій репертуар і свій глядач. Актори досягли вершин комедійної майстерності, і Мольєр разом з ними шліфував свій талант. Він сипав жартами, імпровізував: те, що він злегка заїкався, створювало комічний ефект, обличчя ні із масивним носом, великим ротом і густими бровами сяяло веселістю. Через декілька років Мольєр очолив театральне товариство. Слава про успіхи провінційної комедійної трупи досягла Парижа. Мольєр не лише самовіддано лицедіяв на сцені, він створив нові принципи сценічної гри.

1658 року трупа Мольєра повернулася до столиці й зіграла перед Людовіком XIV і його двором трагедію Корнеля «Нікомед». Знову трагедія — знову невдача. Але Мольєр, бажаючи виправити гнітюче враження, відразу ж показав свою комедію «Закоханий лікар» на зразок італійських комедій масок. Успіх був величезний. Король залишив трупу в Парижі, віддав їй театр Пті-Бурбон, призначив Мольєру щорічний пенсіон. Першою п'єсою для постановки в новому театрі стала одноактна комедія «Смішні манірниці» (1659). У ній висміюються провінціалки, які захоплюються преціозною культурою, мріють про аристократичне життя, відмовивши своїм буржуазним нареченим. Комедія мала величезний успіх, але аристократки образилися на Мольєра за те, що він висміяв їх. Мольєр справді жорстко висміяв наміри аристократів відмежуватися від народу, створивши умовну культуру, химерне мовлення та манери. Вороги помстилися драматургу. Трупу виселили з Пті-Бурбона, а будинок театру зруйнували так швидко, що з нього не встигли винести декорації й костюми. Актори опинилися на вулиці, але не облишили Мольєра, хоча їх запрошували до інших театрів. Король виділив трупі нове приміщення — залу в палаці Пале-Рояль. Там Мольєр працюватиме до кінця свого життя. Король опікувався мольєрівським театром: був першим глядачем половини з двадцяти восьми спектаклів, а багато комедій були написані й зіграні за велінням короля.

Через те, що постановки трагедій не приносили успіху трупі, Мольєр вирішує перемістити моральну проблематику із трагедії з її умовними античними персонажами до комедії, як зображує сучасне життя простих людей. Уперше цю ідею було втілено в комедіях «Школа чоловіків» (1661) та «Школа жінок» (1662), у яких драматург поставив проблему виховання. Прославляючи гуманне виховання, право людини на шлюб за коханням, Мольєр виступив проти офіційної моралі свого часу. Феодальне суспільство, церковники, багаті буржуа не вибачили Мольєру порушення моральних норм. Однак, попри злостивість ворогів, комедія мала великий успіх.

Своїм завданням Мольєр вважав безжальне викриття пороків — егоїзму, честолюбства, святенництва й користолюбства, що породжувалися суспільством, заснованим на дворянських привілеях і власницьких інстинктах. На 1664 — 1670 роки припадає найвищий розквіт творчості великого драматурга. Саме в цей час він створює свої найкращі комедії: «Школа чоловіків», «Тартюф», «Донжуан», «Мізантроп», «Скупий», «Міщанин — шляхтич». Найкраща комедія Мольєра «Тартюф» мала найважчу долю. Її постановка вперше відбулась 1664 року під час грандіозного свята, влаштованого королем на честь дружини та матері. Мольєр написав сатиричну п'єсу, у який викривав «Товариство святих дарів» —- таємничу релігійну установу, що намагалася підкорити собі всі сфери життя в країні. Королю комедія сподобалася, бо він побоювався посилення влади церковників. Але королева — мати Анна Австрійська була глибоко обурена, вона опікувалася цим товариством. Церковники вимагали, щоб автора спалили на вогнищі за неповагу до церкви. Комедію було заборонено, але Мольєр продовжував працювати над нею. Художня форма третього варіанту була найдосконалішою — її надрукували, її читають і ставлять уже понад триста років.

Мольєр помер 17 лютого 1673 року у своєму театрі відразу ж після закінчення останнього акту комедії «Удаваний хворий», де він виконував головну роль. Він грав у виставі, коли був уже дуже хворий. Дружина просила відкласти спектакль, але Мольєр відповів, що понад 50 осіб одержують гроші за участь у виставах і їх не можна залишати без заробітку. Він зміг дограти спектакль до кінця, останніми зусиллями волі замаскувати судоми болю розкотистим сміхом. Але самостійно вийти з театру вже не зміг. Його на руках перенесли до найближчої квартири, де за кілька годин він помер.

Лише після тривалих клопотань його удови й особистої вказівки короля Людовіка XIV тіло Мольєра було поховано за християнським обрядом, незважаючи на заперечення церкви, оскільки актора не встигли соборувати. Мольєра поховали вночі на кладовищі Сен-Жозеф. Прах драматурга покоїться на цвинтарі, у саркофазі, поставленому на чотирьох колонах за кілька кроків від могили Лафонтена, який пережив його на двадцять років.

Мольєрівську трупу було указом короля злито з трупою Бургундського готелю, унаслідок цього об'єднання з'явився театр «Комеді Франсез» — «дім Мольєра», як його й донині називають французи.

Запитання до класу

• Що вам найбільше запам'яталось із почутого сьогодні про життя Мольєра?

Провідні теми та художні особливості комедій Мольєра

Молодий Мольєр починав із написання фарсів, потім перейшов до створення комедії інтриги, або комедії ситуацій (помилок), яка поступово перетворювалася на комедію характерів та звичаїв — високу комедію. Високі комедії з'явилися на сцені з-під пера Мольєра фактично протягом останнього десятиліття його життя. Мольєр відкрив, що нерідко людям заважають адекватно сприймати дійсність бурхлива уява, захоплення і пристрасті, які засліплюють їх.

Такі люди видаються смішними, бо вони залежать від своєї манії і не спроможні керуватися здоровим глуздом. У кожній п'єсі Мольєр виводить такого персонажа (протагоніста), засліпленого комічною манією. Йому він протиставляє іншого героя (антагоніста), холодного і розсудливого інтригана, який встигає скористатися самозасліпленням протагоніста і мати з цього зиск. Але наприкінці комедії полуда спадає з очей протагоніста, і він починає усвідомлювати реальність подій. Антагоніста викрито, і він з ганьбою йде геть. Мольєр показав, що здоровий глузд, не зігрітий сердечністю, перетворюється на холодний, егоїстичний розрахунок і робить людину аморальною. Мольєр виступає за гармонію серця і розуму.

Серед комічних персонажів Мольєра часто трапляються лікарі. Вони створюють навколо своєї професії ореол таємничості й морочать хворих, наживаючись на їхніх страхах і легковірності. Існувало й багато інших способів заробляти гроші, наприклад викладати граматику, філософію. Мольєр висміював неосвічених, але заповзятливих і корисливих лікарів й учителів.

IV. Рефлексія

1. Бесіда

• Яких персонажів охочіше зображував Мольєр у своїх комедіях?

• Сформулюйте основну комічну колізію в п'єсах Мольєра.

• Які події життя Мольєра мають особливе значення для розуміння його творчості?

2. Складання грона на тему «Мольєр»

V. Домашнє завдання

Опрацювати конспект; зі словника літературознавчих термінів виписати визначення термінів «комедія», «комедія масок»; прочитати комедію Мольєра «Міщанин — шляхтич».

Конспект уроку

Остап і Андрій. Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби

Мета: охарактеризувати образи Остапа і Андрія, моральні якості, ставлення до батьківщини, визнач картин у повісті, розвивати навички усного мовлення, переказувати текст, виховувати любов до рідної землі, формувати громадянську позицію учнів.

Хто сказав, що моя Вітчизна Україна?..

Хто дав мені її у вітчизни?
Отчизна є те, чого шукає душа наша,
Що миліше для неї понад усе.
Андрій «Тарас Бульба»

Він перейшов з доброї волі,
Чим людина винна?
Там йому краще, туди він і перейшов…
Янкель «Тарас Бульба»

Не жаль розлучитися зі світом
Дай бог і всякому такої смерті
Нехай же славиться до кінця
Руська земля!
Бовдюг «Тарас Бульба»

Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття навчальної то теми

1. Проблемна ситуація.
- Що таке вітчизна? Чи потрібна людині батьківщина? Чи може жити людина без свого коріння, без пам'яті про предків, без відповідальності перед народом і країною? Що ж то за людина? Що означає слово «батьківщина» для вас? Чи любите ви свою землю? У чому виявляється ця любов?

2. Вступне слово вчителя.
Поняття «батьківщина» є центральним у повісті «Тарас Бульба». Можливо, саме тому Гоголь так часто й повертався до свого твору, переробляв його, бо не міг жити без вітчизни і йому хотілося якнайкраще висловити своє ставлення до неї. Ставлення до батьківщини є критерієм оцінки героїв. Так чи інакше, а всі персонажі висловлюються словом чи ділом про свою землю. Ось, наприклад, Андрій, захопившись вродою прекрасної полячки, промовляє: "Хто сказав, що моя Вітчизна Україна?.. хто дав мені її у Вітчизни? Отчизна є те, чого шукає душа наша, що миліше для неї понад. Янкель, котрий перший розповів Тарасові про зраду Андрія, зовсім не засуджує хлопця, говорячи: «Він перейшов з доброї волі. Чим людина винна? Там йому краще, туди він і перейшов...» Коли він передав слова Андрія, що той буде битися проти козаків, а батько йому вже не батько, а брат - не брат, Тарас береться за шаблю, вітчизна - най святіше поняття. Остап не так часто говорить у повісті, як інші. Він не виголошує промов, але насправді чесно cлужить вітчизні і, помираючи на чужині, не осоромив рідної землі, й згадав про батька, а значить і про батьківщину, в свій останній час. Так само з думкою про вітчизну помирають і славні козаки - запорожці. То хто ж правий Андрій і Янкель чи козаки, котрі померли за батьківщину? Що ж таке Вітчизна для людини? Над цим питанням ми будемо працювати протягом уроку, порівнюючи образи Остапа і Андрія. Зіставляючи цих героїв, ми спробуємо з'ясувати, коли ж людина стає зрадником, і в який момент вона переступає ту межу, з-за якої вже нема вороття, а яка людина може називатися патріотом?

ІІ. Оголошення теми уроку, епіграфів.

ІІІ. Формування нових знань, вмінь та навичок.

1.   Бесіда з учнями (Остап і Андрій в рідному домі)
-   Прочитайте перший опис Остапа і Андрія. Що спільного в їх зовнішності? Як характеризує їх Тарас Бульба?
-   Як він перевіряє фізичну силу синів? Хто з ним бився.
-   Як Тарас оцінює меншого сина?
-   Яку «науку» єдино правильною для синів визнавав Тарас?
-    Порівняйте ставлення батька й матері до своїх дітей. Хто кого більше любив?

2.   Переказ тексту (за змістом ІІ розділу)
-   Перекажіть як навчався Остап в академії, як ставився до товаришів, до покарань?
-   Як навчався Андрій? Чим він відрізнявся від Остапа? Яке почуття ще в академії полонило його душу?

3. Коментоване читання.
(Зі слів «Прекрасна полячка так злякалася...» до слів «… і звідти відправити через паркан»). Про що свідчила поведінка Андрія».

4. Опис степу.
-   Хто їде степом?
-   З допомогою якого порівняння автор показує прос сердець?
-   Про що свідчить це порівняння?
-   Які рослини й тварини називаються в цьому уривку?
-   Чому письменник з усього тваринного світу віддає перевагу птахам? Яким?
-   Як Гоголю вдається показати, що в степу все ж рухається, звучить нарізні голоси?
-   Символом чого виступає степ? (Образ степу є символом неповторної краси України, символом широти й волі, до яких завжди прагнули українці, прикладом природної гармонії).

5. Опис Дніпра.
-   Як козаки відчули близькість Дніпра?
-   Як автор підкреслив красу Дніпра, його таємничість?
-   Які кольори використав в образі Дніпра?

6. Опис липневої ночі.
-   Як опис ночі готує читачів до драматичних подій?
-   З якими подіями пов'язаний цей уривок?
-   Хто з героїв не спав цієї ночі?
-   Що створює трагічну атмосферу в цьому описі?
-   Які кольори тут переважають?
-   Яке враження викликала у вас ця картина?

Природа з повісті є не лише фоном для подій, вона сама виступає як живий учасник історії. Герої живуть із природою одним життям. Описи допомагають Гоголю показати самобутність природну красу, рослинний і тваринний світ рідного описи Гоголь розкриває душевний стан героїв, розповідає про їхні думки й почуття. В описах природи також втілюються ідеї про волю, широту козацької натури, боротьбу за незалежність.

7. Зіставлення фрагментів тексту з V розділу.
- Як билися Остап і Андрій під час облоги Дубно? Що єднає і що різнить героїв? У кого з них виявилися «лицарські якості й нахили майбутнього вождя», «хто в одну мить міг виміряти всю небезпеку»?
- А хто не знав, що означає обмірковувати? Хто вбачав а бою «божевільну насолоду й захоплення»? Як Тарас оцінює військовий хист своїх синів?

8. Слово вчителя.
Після цього фрагменту повісті розповідь розпадається на дві окремі сюжетні лінії. Хоча й раніше між Остапом та Андрієм відмінності в рисах характерів, але вони разом навчалися, разом прибули на Січ, опановували нелегку козацьку науку, взяли участь у перших боях. Однак під час облоги Дубно, різниця між героями виявляється не лише на моральному рівні з вчинків. Вони вже не лише мислять і відчувають по-різному, а й по-різному діють. Тому ми будемо характеризувати кожного героя окремо.

9. Аналіз образу Андрія (V- IX розділ)
-   Як Андрій поводився під час облоги Дубно, коли козаки змушені були вичікувати?
-   Як повів себе Андрій, коли служниця панночки звернулася до нього по допомогу?
-   Як Андрій збирав харчі для панночки? Чи випадково автор описує, що Тарас і Остап прокинулись на якісь секунди в цей момент? Чи зупинили вони Андрія?
-   Як Андрій сприйняв чужу церкву, музику органа? Чи була міцною його віра? Зачитайте.
-   Прочитайте діалог Андрія і панночки в особах.
-   Що стало відомо зі слів Янкеля про подальшу поведінку Андрія?
-   Про що свідчить зміна одягу?
-   Які слова передав Андрій через Янкеля?
-   Зачитати портрет Андрія   під час битви проти козаків (деталь: зв’язаний на руці шарф).
-   Козаки билися за Батьківщину і за віру. А за що бився Андрій?
-   Як показав себе Андрій в бою?
-   Що вивело з рівноваги Тараса при вигляді сина?
-   Як! порівняння використовує автор в описі Андрія?
-   Зачитайте і прокоментуйте епізод останньої розмови батька з Андрієм. Чи дав батько йому шанс покаятися? Як повівся Андрій? Чому він мовчав?
-   Як відреагував Остап на смерть брата?
-   Чому Остап хотів поховати його, а Тарас відмовився?

10. Аналіз образу Остапа
-   Як виявив себе Остап під час битви проти ляхів? (VIІ р.)
-   Зачитайте епізод бою Остапа з хорунжим. З яким птахом автор порівнює героя в цей момент?
-   Чому запорожці замість загиблого отамана Бородатого обирають Остапа?
-   Як поводився Остап під час виборів? Чи виявив він бажання влади?
-   Як вороги взяли Остапа в полон? Скільки поляків брали в цьому участь?
-   Як зображується Остап та інші козаки під час страти ?
-   Де був Остап - попереду чи позаду?
-   Як він поводився в останні хвилини свого життя?
-   Як старий Тарас оцінює його поведінку?
-   Якими були останні слова Остапа?

11. Робота з малюнками.

IV. Узагальнення набутих знань, умінь і навичок.
1.        Робота в групах.
1.   Створити словесний портрет Андрія. Підібрати прислів’я до цього образу.
2.   Створити словесний портрет Остапа. Підібрати прислів’я до цього образу.
3.   Придумайте свою назву повісті. Що в змісті ви хотіли б поміняти?
4.   Скласти запитання до повісті.

2.   Навчальна гра «Якби...»
1.   Якби Андрій є став зрадником...
2.   Якби Тарас не вбивав свого сина...
3.   Якби Остапа не взяли в полон...
4.   Якби Тарас не загинув...

3. Заочна зустріч з героєм.
Уявіть собі, що у вас з'явилася можливість зустрітися з героями «Тарас Бульба». Кого і про що ви запитали б? Кому хотіли б що порадити?

4. Заключне слово вчителя.
Незважаючи на те, що Андрій мав обдаровану натуру, хист до служби в Січі, він не став справжнім козаком, порушивши кодекс лицарської честі, забувши про вітчизну й віру через любов до прекрасної полячки. Автор засуджує зраду Андрія й уславлює подвиг Остапа, як і інших козаків, які померли за вітчизну. Без вітчизни людина втрачає свою сутність, вона перестає бути людиною. Втрата вітчизни - горе, а добровільна відмова від неї – духовна смерть для людини. Гоголь утверджує ідею вірності Батьківщині, служіння їй, бо тільки це дає сенс життю особистості усьому народові.

Робота в районному методичному об’єднанні (РМО) як фактор зростання педагогічної майстерності вчителя зарубіжної літератури.

Увесь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, в одвічному намаганні пізнати якомога більше.

Еміль Золя

В епоху глобалізації освіта стає не тільки провідною умовою всебічного розвитку особистості, збагачення її творчого потенціалу, засобом реалізації її здібностей, а й важливим фактором соціально-економічного розвитку суспільства, його духовної і виробничої сфери, соціальної стабільності, підвищення економічного добробуту, тому актуальною на сьогодні є проблема безперервності освіти.

Під неперервною освітою ми розуміємо процес, спрямований на всебічний розвиток особистості, її творчу реалізацію, систематичне підвищення її професійних компетенцій. В статті 57 Закону України «Про освіту» гарантується «підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років». Але звіряти свої знання з вимогами часу необхідно постійно і систематично. Тому провідною формою організації науково-методичної роботи вчителів зарубіжної літератури та російської мови мають бути методичні об’єднання.

Вчителям області відомо, що у 2005 році заняття на курсах підвищення кваліфікації в КОІППО починалися з анкетування. Одним із запитань було визначити власну методичну проблему та алгоритм роботи над цією проблемою в методичному об’єднанні (шкільному, міжшкільному, районному). Дивує, що іноді це викликало труднощі. Отже, це означає, що вчителя-словесника його проблема не цікавить, вона йому непотрібна. Тоді навіщо над нею працювати, витрачати власний час, кошти, готуючи доповіді, реферати, розробки, які ніякої користі не мають? А який буде кінцевий результат цієї праці? Звідси виникає проблема перебудови роботи вчителя в методичному об’єднанні.

Розглянемо спочатку недоліки методичних компетенцій вчителів:

- низька професійна компетентність (аж до незнання змісту навчальних програм з російської мови та зарубіжної літератури, пояснювальних записок до програм, підручників та їхніх авторів, особливо 12-річної школи);

- незнання історії та видатних постатей української методичної науки, провідних українських вчених-літературознавців, існування сучасних методичних шкіл;

- нерозуміння нової філософії і української освіти, модернізації її змісту та структури, інтеграції в світовий освітній простір, виникнення сучасних культурологічних завдань;

- низький рівень володіння теоретичним та практичним досвідом аналізу художнього твору (літературознавчим та таким, що набуває поширення в шкільній практиці), педагогічними та освітніми технологіями, інноваційними методами викладання мов та літератур;

- відсутність розуміння психологізації педагогічної діяльності;

- вчитель не розширює знань із свого предмета, задовольняючись тим, що отримав під час навчання у ВНЗ, внутрішньо закритий для професійного розвитку.

Останнє положення здається головним, тому що для зростання педагогічної майстерності визначальним є мотивація та особистісні мотиви.

Головними мотивами самоосвіти та прагнення до зростання педагогічної майстерності можуть бути:

Ø бажання поліпшити слабкі сторони у викладанні зарубіжної літератури та російської мови;

Ø глибше та ширше вивчати теорію та практику обраної проблеми;

Ø намагатися осмислити, втілити в роботу, запропонувати колегам механізм дії над темою, проблемою;

Ø бажання отримати більш високу кваліфікаційну категорію, звання «вчитель-методист», «старший вчитель» під час чергової чи позачергової атестації.

Отже, кінцевим результатом на деякий період часу для вчителя може бути бажання отримати більш високу атестаційну категорію, що є природнім для освіченої людини. Але ми про це чомусь соромимося говорити.

Диференційований підхід до оцінювання

професійних якостей педагога:

Кваліфікаційна категорія	Рівні творчості
Вища	Новаторський. Вирішує педагогічні проблеми по-новому, оригінально, досягає високих результатів. Займається дослідницькою діяльністю.
І	Конструктивний. володіє самоаналізом навчальної діяльності, вдосконалює традиційну методику викладання, але обмежується потребами сьогоднішнього дня.
ІІ	Раціоналізаторський. Аналізує та вдосконалює чинні методичні розробки, не прагне використовувати новаторський досвід.
«Спеціаліст»	Репродуктивний. Користується наявними методичними розробками, готовими конспектами уроків.

Методичне об’єднання і стає тією інстанцією, де підвищується кваліфікація вчителя, де стає можливим його професійне зростання. Очолювати районне методичне об’єднання повинна не тільки авторитетна, досвідчена людина, але здатна регенерувати ідеї, сприймати, аналізувати те нове, що з’являється в літературознавстві, світовій художній літературі, методиці викладання зарубіжної літератури та російської мови, бути геополітично освіченою, мати високу загальну та професійну культуру, бути толерантною (поважати думку інших, але не терпіти тиск на себе).

Іншою складовою успіху роботи є та проблема, яку обирають для вивчення члени МО. Мені довелося бачити такі застарілі проблеми: «Естетичне виховання», «Виховання патріотизму засобами зарубіжної літератури», «Морально-етичне виховання», «Лекційна система викладання зарубіжної літератури» та т.п.

Робота колективу методичного об’єднання над єдиною науково-методичною проблемою – це колективна форма пошукової роботи щодо вирішення актуальної літературознавчої чи методологічної проблеми з метою вдосконалення якості викладання зарубіжної літератури та російської мови та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня вчителя-словесника.

Алгоритм роботи МО над проблемою:

1. Попередня підготовка до впровадження нової педагогічної ідеї. (На попередньому етапі бажано окреслити коло проблем в викладанні мови, літератури, визначити труднощі в професійній діяльності вчителів, але зробити це на основі моніторингу професійних запитів членів МО).

2. Забезпечення теоретичної та психологічної готовності філолога до вивчення нових наукових ідей, обговорення та впровадження в практику (один з факторів особистісної деформації вчителя літератури – своєрідна девальвація методологічних і загальнотеоретичних знань, переважання прагматичних настанов. учитель просто не розуміє, чим йому в роботі можуть допомогти загальнотеоретичні знання, бо пряме перенесення їх на практику не приносить користь, а трансформувати їх відповідно до завдань практики, побудувати на їх основі власні стратегічні моделі вчитель самостійно не може. Це призводить до прагнення отримувати готові «рецепти» педагогічної діяльності в викладі розробленого календарного планування, конспектів уроків, тощо).

3. Вибір науково-методичної проблеми (колегіально, під час засідання МО, бажано з обговоренням, дискусією, аргументованими доказами).

4. Ознайомлення з висвітленням проблеми в науковій, науково-методичній літературі, фахових журналах та часописах.

5. Уточнення проблеми (за необхідністю) і складання плану роботи методичного об’єднання.

6. Пошукова діяльність колективу методичного об’єднання (протягом певного часу від 1 до 5 років); систематичне накопичення матеріалу.

7. Аналіз та узагальнення результатів пошукової діяльності (кожного року), формування перспективного педагогічного досвіду з обраної проблеми.

8. Впровадження в практику роботи вчителів зарубіжної літератури та російської мови досвіду реалізації нових фахових ідей, концепцій та рекомендацій.

9. Підведення підсумків результатів роботи.

10.Літературне оформлення результатів колективної роботи.

Необхідно звернути увагу особливо на вироблення рекомендацій та літературне оформлення результатів колективної роботи. Кожне вивчення проблеми окремої групою вчителів повинне закінчуватися формуванням певного рівня рекомендацій щодо впровадження набутого матеріалу в практику роботи вчителя. Наприклад, районний семінар, присвячений вивченню використання інноваційних технологій (що зараз стало дуже популярним: 50% методичних об’єднань Кіровоградської області обрали своєю проблемою в 2005/2006 навчальному році саме інновації) виробляє рекомендації для вчителів району щодо впровадження в практику інноваційних методів саме на уроках зарубіжної літератури та російської мови. Це можуть бути поради шкільним та межшкільним методичним об’єднанням з питань окреслення кола проблем для обговорення, конкретні завдання, доручення, визначена робота з молодими вчителями та інше. В рекомендаціях обов’язково фіксується відповідальна особа.

Підсумки роботи над проблемою рекомендується узагальнювати в вигляді буклетів, презентацій, статей в обласних виданнях «Освітянське слово» та «Педагогічна думка», всеукраїнських фахових виданнях з цього приводу хочу звернути увагу керівників районних методичних об’єднань, що друкованих матеріалів з досвіду роботи РМО, ШМО зустрічається дуже мало.

Проблеми, які можна обрати для роботи РМО.

1. Загальнометодичні.

1.1. Вплив методичної роботи на підвищення майстерності вчителя.

1.2. Сучасні підходи до викладання предмета: науково-практичний аспект.

1.3. Виявлення творчого потенціалу вчителя в реалізації нових підходів викладання мови та літератури.

1.4. Педагогічна творчість вчителів-словесників. Досвід розвитку індивідуальної та колективної творчості в системі методичної роботи.

1.5. Формування інноваційної культури вчителів-словесників відповідно до завдань модернізації освіти.

1.6. Створення пізнавального простору для реалізації потреб вчителів-словесників в самоосвіті та творчій діяльності.

1.7. Активні методи контролю знань учнів: науково-методичний супровід.

2. Літературознавчі.

2.1. Методика аналізу художнього твору. Формування в учнів аналітичних умінь та навичок.

2.2. Взаємозв’язок видів мистецтв в процесі викладання зарубіжної літератури та російської мови.

2.3. Урок в системі мовно-літературної освіти: традиційні та нові підходи.

2.4. Керівництво сприйняттям літературного твору як складова мистецтва спілкування учителя і учня на уроці.

2.5. Від концепції твору – до концепції уроку. Зміст і мета літературної освіти.

2.6. Сучасні технології вивчення зарубіжної літературних творів.

2.7. Адаптація вчителя зарубіжної літератури та російської мови для роботи з програмами 12-річної школи.

2.8. Формування культурно-пізнавальних інтересів та естетичного аналізу особистості на уроках зарубіжної літератури.

2.9. Нове бачення виховної ролі літератури як мистецтво слова.

2.10. Розвиток особистості засобами художньої літератури.

Це орієнтований перелік тем, які можна обрати для роботи в районному методичному об’єднанні. Члени МО можуть звужувати чи розширювати запропоновані проблеми, обирати питання, які більш актуальні для вчителів району (міста). Але необхідно пам’ятати, що тема (проблема) – це питання, на яке слід відповісти під час роботи (Наприклад: «Як, якими шляхами розвивати особистість засобами художньої літератури?»(2.10) «Як адаптуватися вчителю для роботи над програмою з зарубіжної літератури та російської мови в 12-річній школі?» (2.7) «Які складові формування інноваційної культури вчителів?» (1.5)).

Аналіз результатів роботи над науково-методичною проблемою здійснюється на основі:

- аналізу шляхів реалізації науково-методичної проблеми районного методичного об’єднання;

- визначення конкретних успіхів в роботі над колективною проблемою та визначення їх причин;

- виявлення упущень та аналіз їх причин;

- узагальнення результатів вивчення стану викладання зарубіжної літератури та російської мови в школах району (міста);

- розкриття зв’язку між підсумками роботи над колективною науково-методичною проблемою та якісним складом педагогічних кадрів;

- аналізу використаних форм та методів методичної роботи, їх придатність до розв’язання проблеми;

- аналізу кінцевих результатів методичної роботи;

- конкретністю розроблених за наслідками роботи рекомендацій;

- визначенню завдань роботи на подальшу перспективу.

В запропонованих матеріалах було надано рекомендації для роботи районного (міського) методичного об’єднання над науково-методичною проблемою. Не розглядалися питання планування засідань, роботи між засіданнями, оформлення документації МО. Не було мови про роботу особисто вчителя над власною проблемою, алгоритм роботи вчителя в РМО, ШМО, шляхи самоосвіти та підвищення професійних якостей вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Але це теми для подальшої розмови.

Література.

1. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998.

2. Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск1/Укладачі: Ю.В. Буган, Г.Г. Свінних, В.І. Уруський. – Тернопіль: «Астон», 2003.

3. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти. // Лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 № 1/9-318.

4. Методична робота школи / Упоряд. Н. Мурашко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004.

5. Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Організація методичної роботи. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.

6. Нікітіна І.П., Нікітін Ю.О., Шліхова В.В. Шкільне методичне об’єднання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.

7. Газета «Завуч».: № 1-34. – 2005.

Ревнивцева Олена Володимирівна,

завідуюча НМК зарубіжної літератури

та російської мови КОІППО імені

Василя Сухомлинського.

Тема. Джозеф Редьярд Кіплінг «Балада про Схід і Захід».

Протистояння і примирення Сходу і Заходу в баладі.

Ідеї миру і дружби. Антитеза у творі.

Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син).

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях письменника;

допомогти розкрити філософський зміст вірша;

розвивати навички аналізу тексту, вчити робити узагальнення й висновки;

розвивати вміння учнів визначати жанрові ознаки твору;

розвивати навички складати характеристику героїв за авторським текстом;

розвивати творчу уяву, логічне мислення, навички виразного читання; допомогти сформулювати актуальність головної думки твору для сучасників;

сприяти вихованню загальнолюдських цінностей, прагнення до взаєморозуміння і толерантності.

Обладнання: портрет Р.Кіплінга, словник уроку, презентація «Біографія письменника», матеріал до творчої роботи «Риси характеру героїв, що приводять їх до взаємоповаги і дружби», схема хронотопічного аналізу тексту; таблиця порівняльного аналізу «Схід-Захід», відео «Баладу читає М. Стріха», відео «Пісня «Схід і Захід».

Тип уроку: уроку вивчення нового матеріалу

Людина живе на землі

не тільки заради свого власного щастя.

Вона повинна зрозуміти

великий закон людяності.

В. Гладстон

Запитуйте вже про мене лиш в книг, що залишив.

Редьярд Кіплінг

Захід є Захід, а Схід є Схід…

Редьярд Кіплінг

І.Прослуховування фрагменту пісні О. Ільїних «Ми єдині з тобою»

- Як ви думаєте, про що ми будемо говорити на уроці?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Так, про дружбу, мир, любов, Схід і Захід. І сьогодні на вас чекає зустріч з письменником, творчість якого вам уже частково знайома. Це - Редьярд Кіплінг – англійський письменник , поеті новеліст, лауреат Нобелівської премії.

ІІІ. Презентація «Життєвий і творчий шлях Р.Д. Кіплінга»

(варіант №1 – коментування вчителя слайдів презентації

варіант №2 – презентує підготовлений учень)

Можливий варіант підсумку вчителя. Ім’я англійського письменника, лауреата Нобелівської премії Р.Кіплінга тісно пов’язане з Індією – далеким дивовижним світом, куди вирушають його мужні і невтомні герої – прості солдати, відважні мореплавці – усі ті, хто живе за девізом: «Боротися, шукати, знайти і не здаватись!» Незважаючи на смертельну небезпеку, яка чатує на них щомиті, ці лицарі духу не вагаючись жертвують собою, бо служать єдиному для них богу – великій британській імперії.

Та минув час, колишні колонії Англії здобули незалежність,а читачі знову і знову звертаються до дивних, чудових творів Р.Кіплінга.

За плечима письменника багато доріг Європи і Америки, й Африки. Та Індія вабила Редьярда найбільше, вона була його любов’ю і біллю.

Кіплінг намагається довести співвітчизникам, що їх місія – нести індійцям цивілізацію білої людини, адже атмосфера Сходу дуже часто була незбагненною для англійських солдат.

ІV. Робота за змістом епіграфа ( на вибір вчителя)

V. Оголошення теми і завдань уроку

- Визначте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці.

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово учителя

Загалом Схід, його докорінна відмінність від західної цивілізації, особливості взаємин людини ц природі на Сході, східна філософія – улюблені теми Кіплінга. Спостерігаючи життя Індії зсередини, письменник зауважував особливу силу Сходу, засновану на суворому дотриманні одвічних традицій і моральних настанов ,неймовірну близькість людини до природи, велику віру індійців не стільки в розум, скільки в інтуїцію. Відчуття різниці між Сходом і Заходом Кіплінг, завдяки прекрасному знанню Індії і своєму великому таланту, і доніс до західного читача. Але не тільки це. Письменнику вдалося показати ті риси характеру, однаково притаманні як європейцям, так і азіатам, що повинні привести їх до взаємоповаги і дружби. Один із таких творів – широко відома «Балада про Схід і Захід» (1889).

2. Робота за картою

3. Історія написання балади

Балада написана у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. (Насамперед це балади епiчного характеру. У них знайшли вiдбиття народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема феодальних воєн мiж Англiєю й Шотландiєю (так званi прикордоннi балади).

Вперше надрукована у грудні 1889 році.

В основу балади покладений реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії,а точніше – на індійсько-афганському. І хоча більшість географічних назв та імен була змінена,достовірність подій збережена. Давайте послухаємо,як звучить ця красива історія в баладі.

4.Знайомство з текстом «Балади про Схід і Захід». Виразне читання.

(варіант №1 – читає вчитель

варіант №2 –читає підготовлений учень

варіант №3 - відеозапис читання балади перекладачем М. Стріхою)

5.Глосарій

Резальдар – командир тубільного кавалерійського ескадрону.

Королева – королева Вікторія,роки правління якої ( 1837- 1901) були добою

найвищої могутності Британії

Форт – велике укріплення зовнішньої лінії оборонних споруд фортеці

6. Аналіз балади

І блок

- Про що цей твір?

- Що ви зрозуміли з твору? Що не зрозуміли?

- Які світи зображені у творі?

Хронотопічний аналіз твору

ІІ блок

- Чому автор зазначає, що Схід і Захід не можуть зійтися разом?

( в ході аналізу укладається таблиця «Схід-Захід»)

Захід	Схід
Територія
Цивілізація
Чоловіче начало - інь	Жіноче начало - янь
Матерія	Дух
Раціоналізм	Інтуїція
В центрі - деталь	В центрі - ціле
Прихильник індивідуалізму	Прихильник колективізму
Знає «Як»	Знає «Для чого»
Вміє жити	Вміє помирати

ІІІ блок

- Назвіть головних героїв балади.

- Якими постають Камаль і полковничий син?

- Які деталі допомагають уявити героїв?

- Скільки разів Камаль подарував полковничому сину життя?

- Чому він не вбив його відразу?

- На який рівень переходить протистояння головних героїв?

- Чому Камаль віддає полковничому сину лошицю?

- Які речі дарує йому ще?

- Чому це «вуздечка,сідло і срібні два стремена»?

- Як вчинив у відповідь полковничий син?

- Що наказує Камаль своєму сину?

- Як саме давали клятву герої?

- Чому на «солі і кислих хлібах»?

- Чому полковничий син не дозволяє своїм воякам вбити сина Камаля?

( в ході аналізу укладається цитатна характеристика головних

героїв балади)

Риси характеру	Цитати
Риси характеру	Камаль , вождь афганців	Полковничий син
Сміливість, відчайдушність. Мужність, великодушність.	«Камал бежал с двадцатью людьми на границу мятежных сторон, и кобылу полковника, гордость его, угнал у полковника он…»	«Нок то вора с границы задумал догнати, тому отдыхать не след. Скорей на коня от форта прочь, летящей птицы быстрей…»
	«Нас двое могучих…» «И был им неводом страх…»

	«А Камал кобылу сдержал свою и наезднику встать помог».	«Честь рода я храню, отец мой дарит кобылу тебе – ездок под стать коню».
	«Пусть будет тогда мне падаль еда, коль причиню тебе вред…»	«Полковничий сын схватил пістолет и Камалу подал вдруг: «Ты отнял один у врага, вот этот даёт тебе друг».
	Камал ответил: «Дар за дар и кровь за кров возьму, отец твой сына за мной послал и сына отдам ему».	«Назад, - закричал полковничий сын, - назад и оружие прочь! Я прошлою ночью за вором гнался, я друга привёл в эту ночь».

Камаль Полковничий син

Втік на заколотний кордон водить дозорців загін

Вкрав лошицю юний

Його путь – нічного туману шлях вершник

Смеркне – проскаче жене коня

На ранок – промчить без вагань

Злодій мов солдат

Втікач

Погляд його горів

Справжня людина

----------«Нас двоє сильних»--------

7. Композиція і символіка балади

- Скільки частин можна виділити у баладі? ( Три, 1 і 3 – обрамлення, які

розпочинають і закінчують баладу; у першій частині проблема піднімається)

- Простежимо образи Сходу і Заходу в першій і у заключній частині).

- Яка композиція другої частини? ( експозиція - відсутня, зав’язка - Камаль украв лошицю; розвиток дії –полковничий син наздоганяє Камаля; кульмінація – словесна перепалка, розв’язка – вороги стають друзями, висловлюється головна думка, підсумок)

Підсумок: балада має кільцеву композицію. Рядки з початку балади повторюються в кінці. Весь твір – ніби відповідь на головне питання. Зіткнення двох ворогів – представників двох цивілізацій – Заходу і Сходу змальовано не як протистояння цивілізації і дикунства, а як сутичку двох рівних противників, двох вовків із різних зграй ( «вовк вовка перестрів»)

- Прослідкуємо зміну символів:

«Прудконогий шакал»

«Нагодуй звірину»

Собаки

Пес

«Вовк вовка перестрів…»

«Справжня людина ти…»

Брати кровні («поклялись на крові,вогні, землі»)

8. Культурологічна лінія. Зв’язок з міфологією

Порівняння воїна з вовком сягає своїм корінням індоєвропейської міфології. Вовк – істота наближена до бога. Так, у скандинавській міфології вовк співвідноситься з ватажком бойової дружини або з богом війни. У останній якості вовк виступає і у давньогерманській традиції. Вовк супроводжує бога Одіна. До цієї групи архетипів належить і порівняння війська , військового загону із вовчою зграєю. У індійському епосі «Махабхарата» Біхам також представлений в образі воїна-вовка.

Можливо, архаїчні корені образної системи підказали Кіплінгу найбільш відповідний у цьому випадку жанр – баладу, яка є однією з найдавніших форм європейського фольклору і літератури.

9. Теорія літератури

Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Первісно — танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.

Головні ознаки балади

· віршований, ліро-епічний твір;

· зосередження уваги на моральних проблемах;

· напружений сюжет;

· легендність та фантастичність;

· драматична, часто несподівана розв'язка;

· присутність оповідача;

· використання діалогів і повторів;

· невеликий обсяг.

10. Компаративний аналіз

Порівняння перекладів балади М. Стріхи, А. Ротова, твору на англійській мові ( по можливості)

11.Художні особливості твору (додаток)

VІІ. Узагальнення вивченого матеріалу

- Що автор хотів донести читачу?

- У яких словах він втілив головну думку?

- В чому полягає актуальність балади? Чи є зміст твору(головна думка) Р. Кіплінга, англійського письменника 19 століття, актуальною для нас, українців 21ст.?

Кращі людські якості – хоробрість, сила, гострий розум,щедрість , доброта, взаємоповага, взаєморозуміння – інтернаціональні. Автор не протиставляє представників різних цивілізацій Сходу (Камаля) і Заходу (Полковничого сина), а змальовує сутичку двох рівних і достойних противників.

Р. Кіплінг зумів піднятися до високого гуманістичного осмислення їдеї примирення Сходу і Заходу, ідеї миру і дружби.

VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати письмову відповідь на питання:

«Що, на твою думку, може зупинити війну?»

«Які аргументи допоможуть припинити війну?»

«Які умови мирного існування різних народів і культур?»

Блог вчителя світової літератури Циганкової Людмили Юріївни

Сторінки

Калейдоскоп уроків

Конспект уроку

Остап і Андрій. Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби

2 коментарі:

Про мене